Пошук
Анонс подій
Подій не заплановано
Визволення України від фашистських загарбників
Визволення України від фашистських загарбників

Поділитися новиною:

Визволення України від фашистських загарбників

Історична довідка

Ще в грудні 1942 року радянські війська вступили на територію України. Першими були звільнені населені пункти східного Донбасу. Почалися жорстокі бої за звільнення від окупантів українських земель. Першим районним центром, звільненим від окупантів, було м. Мілове на Луганщині. 1 066 солдатів і офіцерів загинули за визволення першого міста на українській землі.

На початку 1943 року в боях під Харковом радянські війська зазнали поразки й змушені були знову залишити Харків.

Можливість звільнення України від німецько-фашистських загарбників з’явилась після перемоги Червоної Армії під Сталінградом 2 лютого 1943 року. А так як Куп’янськ було звільнено від фашистів 3 лютого, практично в один день зі Сталінградом, то можна сказати, що звільнення України почалося зі звільнення Куп’янська.

На початку 1943 року радянські війська почали вигнання загарбників з території України, а після перемоги під Курськом перейшли у наступ, який закінчився 23 серпня 1943 року остаточним визволенням Харкова військами Степового фронту. З цього часу гітлерівські війська вже були неспроможні здійснювати великомасштабні операції. Так почався новий, визвольний, період бойових дій на території України.

З кінця літа 1943 р. розгорнулася стратегічна операція по звільненню Лівобережної України, Донбасу і форсуванню Дніпра.

З осені 1943 року на території України було зосереджено майже половину діючих радянських Збройних Сил – шість фронтів, Чорноморський флот і три військових флотилії. Враховуючи високий патріотичній порив, який охопив воїнів перед вступом на українську землю, 20 жовтня 1943 року рішенням Державного Комітету Оборони чотири фронти були переіменовані в Українські. Воронезький – на 1-й Український, Степовий – на 2-й Український; Південно-Західній – на 3-й Український; Південний – на 4-й Український.

Протягом серпня - вересня 1943 року від німців звільнено Лівобережжя з його промисловим серцем — Донбасом. Операції на території Лівобережної України відбувалися в досить важких умовах. Відступаючи, нацисти в безсилій люті застосували тактику «випаленої землі» — знищували все, передусім промислові об'єкти й матеріальні цінності, які не можна було вивезти до Німеччини. У жовтні 1943 року радянські війська остаточно ліквідували німецькі плацдарми в районі Мелітополя та Запоріжжя й самі почали закріплюватися на правому березі Дніпра біля Києва та Кременчука

«Східним валом» назвали фашисти укріплення на правому березі Дніпра. Тут їм удалося сконцентрувати значні військові сили, зокрема есесівські танкові дивізії «Адольф Гітлер», «Рейх» та ін. Командування вермахту розраховувало на те, що Дніпро як багатоводна річка з високим правим берегом стане надійним оборонним рубежем. «Радше Сонце впаде в Дніпро, ніж росіяни здолають Східний вал», — хвалькувато заявляв Гітлер.

Протягом жовтня 1943 року війська І Українського фронту під командуванням М. Ватутіна вели запеклі бої за розширення плацдарму на правому березі Дніпра в районі Букрина. Незважаючи на це, спроба розвернути наступ на Київ успіху не мала. На цьому напрямку ворог зосередив велику кількість військ, організував глибоку оборону й чинив запеклий опір. Німецьке командування вважало, що форсування такої великої водної перепони як Дніпро, радянським військам буде не під силу. Всього ж військам 1-го Українського фронту протистояло 26 дивізій – 19 піхотних, 6 танкових і 1 моторизована. Однак нацистські генерали недооцінили міць Червоної Армії. Під шквальним вогнем противника червоноармійці долали водну перепону на колодах, щитах, дошках, діжках, набитих соломою плащ-наметах. Учасник подій, відомий радянський письменник В. Астаф'єв, згадував у своїх щоденниках: «Двадцять п'ять тисяч входить у воду, а виходить на тому березі три тисячі, максимум п'ять. Через п'ять - шість днів усе це спливає. Уявляєте?»

Ураховуючи ситуацію, яка склалася в районі Києва, ставка Верховного головнокомандування та керівництво І Українського фронту прийняли рішення про переведення наступальних сил на новий плацдарм у район Лютежа. Такого маневру фашисти не очікували. Після запеклих боїв 6 листопада 1943 року столиця України була повністю звільнена від німецько-фашистських загарбників. Перемога над ворогом мала широкий міжнародний резонанс. Після визволення Києва Лондонське радіо сповістило: «Взяття Києва радянськими військами є перемогою, яка має величезне не тільки воєнне, але й моральне значення... Німеччина чує похоронні дзвони. На неї насувається лавина». Гітлерівське командування за будь-яку ціну намагалося відбити Київ. 13 листопада почався німецький контрнаступ. Важкі бої тривали до 25 листопада. Гітлерівцям удалося захопити Житомир та Коростень. Командування І Українського фронту ввело в бій стратегічні резерви. Наприкінці грудня фашистів відкинуто від Києва, була звільнена територія, захоплена німцями напередодні. У результаті успішних бойових дій радянські війська оволоділи на правому березі Дніпра територію площею близько 500 кв. км.

За Київську наступальну операцію 2 438 воїнам присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Десятки тисяч воїнів одержали високі державні нагороди. 65-ом військовим частинам та 15-ом з'єднанням на честь визволення Києва надано назву «Київські».

На вирішальному етапі битви за Україну радянські війська, зосереджені на теренах України, мали значну перевагу над ворогом. Так, у складі І, II, III та IV Українських фронтів налічувалося понад 2,3 млн. осіб, 28,8 тис. гармат і мінометів, 2 тис. танків і самохідних артилерійських установок (САУ), 2 370 літаків. Українські фронти, відповідно, очолювали відомі полководці (М. Ватутін, І. Конєв, Р. Малиновський, Ф. Толбухін).

Їм протистояло німецьке угруповання армій «Південь» (командувачі Е. Манштейн і В. Модель), яка налічувала 1,8 млн. солдатів і офіцерів, 16,8 тис. гармат і мінометів, 2,2 тис. танків і штурмових гармат, 1 460 літаків.

За 1944 рік на теренах України радянські війська здійснили 35 військових операцій, значна частина яких стала виявом найвищих зразків військового мистецтва.

24 січня 1944 року війська І та II Українських фронтів перейшли в наступ на Корсунь-Шевченківському виступі. Незважаючи на опір ворога, війська обох Українських фронтів 28 січня з'єдналися в районі м. Звенигородки. У «котлі» опинилися 10 гітлерівських дивізій, багато артилерійських, танкових і саперних частин, загалом майже 80 тис. солдатів і офіцерів.

На честь «Нового Сталінграда», як назвали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала Українським фронтам 20 залпами з 224 гармат. Бойові частини, що відзначилися в боях, одержали почесні назви «Корсунських» і «Звенигородських».

Майже одночасно з Корсунь-Шевченківською операцією війська І Українського фронту розпочали наступальні дії на Рівненсько-Луцькому напрямку. Наступ радянських військ відбувався в складних умовах заболоченої місцевості та бездоріжжя. Велику допомогу радянським частинам надали партизанські загони О. Сабурова, О. Федорова, В. Бегми. У цей період на українських землях пройшли одні з найбільших за масштабом наступальних операцій, які внесли істотні зміни в хід Великої Вітчизняної війни.

26 березня 1944 року війська II Українського фронту в ході Умансько-Ботошанської операції розгромили VIII німецьку армію, вийшли до державного кордону СРСР і перенесли бойові дії на територію Румунії — країни-сателіта фашистської Німеччини. Війська III Українського фронту за підтримки сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію. 28 березня вони визволили Миколаїв, а 10 квітня — Одесу. Почалися бої за Крим. 12 травня 1944 року Крим було остаточно звільнено від німецько-фашистських загарбників. 17-та німецька армія втратила десятки тисяч осіб убитими та полоненими, майже всю бойову техніку.

Третій етап у звільненні України розпочався у липні 1944 р. Радянські війська оточили та розбили під Бродами вісім німецьких дивізій чисельністю близько 60 тис. чоловік. Після цієї перемоги радянські війська швидко пройшли Галичину (сучасні Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська області), а в результаті Карпатсько-Ужгородської операції, 28 жовтня 1944 р. Україна була остаточно визволена від німецько-фашистських загарбників.

 

 За весь час визволення 1943-1944 рр. ворог відчайдушно чіплявся за кожну частку української території. Ніколи ще наша земля не ставала ареною таких запеклих і кровопролитних боїв. У боях за Україну в 1943-1944 роках з обох сторін брали участь понад 6 млн. чоловік, використовувалися 85 тис. гармат і мінометів, 11 тис. танків, самохідних артилерійських установок та штурмових гармат, 10,5 тис. літаків.

В одній оборонній, одинадцяти стратегічних і двадцяти трьох фронтових наступальних операціях, проведених протягом січня 1943 – жовтня 1944 рр., загинуло й було поранено принаймні 3,5 млн. воїнів Червоної Армії. Під час особливо напружених боїв середньодобові безповоротні втрати становили 68 тис. чоловік! Понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.Коли битва за Україну (з осені 1943 до осені 1944) досягла свого апогею, на її фронтах було зосереджено до половини діючої Червоної Армії. Мільйони радянських солдатів та офіцерів билися за Україну та її народ у складі 33 загальновійськових, 6 танкових, 7 повітряних, 2 саперних армій, 8 кавалерійських корпусів. Це були найдобірніші радянські війська. З 10 гвардійських армій на Україні діяли 8.

В ході Великої Вітчизняної війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців.

Україна, займаючи важливе геополітичне становище, визначала і власне місце у грандіозній битві між радянськими і німецькими військами. Український напрямок був одним з центральних на Східному фронті і європейському театрі воєнних дій до кінця 1944 р. Значна частина Східного фронту, довжина якого коливалась від 4 до 6 тис. км, проходила по території України. Саме успішні бойові дії радянських військ на цьому фронті прискорювали визволення України і день Перемоги над німецьким фашизмом. У 1941-1944 рр. тут зосереджувались ударні формування агресорів: у кінці 1943 р. вони налічували 40% піхотних і 72% танкових сил Німеччини та її союзників. У бойових діях на території України ворог зазнав відчутних втрат у живій силі й техніці. Були розбиті 4-а та 6-а танкові німецькі армії, 3-я і 4-а румунські, 8-а італійська, які загалом втратили 800 тис. чоловік. Протягом зимових наступів 1944 р. на Правобережній Україні і в Криму повністю знищено 30 дивізій та 1 бригада, розгромлено 142 дивізії і 5 ворожих бригад (із них 14 дивізій і 3 бригади були розформовані). У цей період німецькі війська та їхні союзники втратили 1 млн. особового складу, 20 тис. гармат і мінометів, 4200 танків, 4200 штурмових гармат, 5000 літаків. Лише в 1943 р. на Чорному морі було потоплено 123 ворожі транспорти сумарною місткістю 185 тис. тонн і 244 бойових кораблі.

На український театр воєнних дій Ставка ВГК залучила 42% стрілецьких та 80% танкових і механізованих з’єднань. З осені 1943 р. на території України діяли 6 фронтів, Чорноморський флот і 3 військові флотилії. На території України в 1941-1944 рр. було проведено (9 оборонних та 29 наступальних операцій, відбулося нескінченно багато битв та боїв.

Битва за визволення України, що тривала довгих 22 місяців, стала одним з найважливіших етапів на шляху до великої Перемоги.

Web-адреса: muzey.kupyansk.info/news/id/11406 | Переглядів: 127Дата публікації: 09:22 26.10.2017
Свята сьогодні
Национальный день донора в России Свято: Национальный день донора в России Опис: Ежегодно 20 апреля, начиная с 2007 года, в России отмечается один из важных социальных праздников — Национальный день донора. Этот День посвящен, в первую очередь, самим донорам — людям, которые безвозмездно сдают свою кровь во благо здоровья и... Категорія:Профессиональные праздникиПосилання:http://www.calend.ru/holidays/0/0/2900/

День памяти преподобного Георгия, митрополита Митиленского Свято: День памяти преподобного Георгия, митрополита Митиленского Опис: Преподобный Георгий, митрополит Митиленский, — добродетельный и смиренномудрый монах, с самых юных лет посвятил свою жизнь служению Богу и всем людским добродетелям. В период царствования Льва Исаврянина (716—741) святой претерпел гонения от... Категорія:Православные праздникиПосилання:http://www.calend.ru/holidays/0/0/1927/

День китайского языка Свято: День китайского языка Опис: День китайского языка учрежден тогда же, когда и дни других официальных языков ООН, — в 2010 году. С этим предложением выступил департамент организации, отвечающий за связи с общественностью. А целью языковых дней ООН является поощрение многоязычия... Категорія:Праздники ООНПосилання:http://www.calend.ru/holidays/0/0/2805/

Весенняя Неделя Добра Свято: Весенняя Неделя Добра Опис: Весенняя неделя добра (ВНД) – ежегодная общероссийская добровольческая акция, которая проводится повсеместно в нашей стране, начиная с 1997 года, и формируется на основе добровольческих мероприятий различных организаций, учреждений и частных лиц,... Категорія:Праздники РоссииПосилання:http://www.calend.ru/holidays/0/0/3072/

Цей день в історії
19 апреля 1935 - В СССР основано добровольное спортивное общество «Спартак» Подія: 19 апреля 1935 - В СССР основано добровольное спортивное общество «Спартак» Опис: 19 апреля 1935 года Постановлением СНК СССР было создано Всесоюзное профсоюзно-кооперативное добровольное спортивное общество «Спартак», которое сыграло значимую роль в истории всего советского спорта.

В тот же день были утверждены...Посилання:http://www.calend.ru/event/6041/

19 апреля 1943 - Организовано Главное управление контрразведки «Смерш» Подія: 19 апреля 1943 - Организовано Главное управление контрразведки «Смерш» Опис: 19 апреля 1943 года Постановлением Совнаркома СССР Управление особых отделов и Морской отдел были изъяты из ведения НКВД. На их базе образовывались Главное управление контрразведки НКО «Смерш» («Смерть шпионам») и, несколько позднее, Управление...Посилання:http://www.calend.ru/event/5028/

19 апреля 1783 - Издан манифест Екатерины II о присоединении Крыма к России Подія: 19 апреля 1783 - Издан манифест Екатерины II о присоединении Крыма к России Опис: Григорий Потемкин, оценив все преимущества присоединения Крыма к России, изложил свое мнение в письме Екатерине II:

«Крым положением своим разрывает наши границы. Положите ж теперь, что Крым Ваш, и что нету уже сей бородавки на носу...Посилання:http://www.calend.ru/event/4947/

19 апреля 1943 - Началось вооруженное восстание узников варшавского гетто против нацистов Подія: 19 апреля 1943 - Началось вооруженное восстание узников варшавского гетто против нацистов Опис: Это восстание, начавшееся в апреле 1943 года в варшавском гетто, признано самым массовым, длительным и отчаянным. Предыстория его такова.

29 сентября 1939 года в Варшаву вступили войска нацистской Германии. В городе в это время...Посилання:http://www.calend.ru/event/5027/

19 апреля 1970 - С конвейера сошел первый автомобиль «ВАЗ-2101» Подія: 19 апреля 1970 - С конвейера сошел первый автомобиль «ВАЗ-2101» Опис: 19 апреля 1970 года со сборочного конвейера Волжского автомобильного завода сошел первый автомобиль «ВАЗ-2101», прозванный в народе «копейкой». ВАЗ-2101 «Жигули» — легковой заднеприводный автомобиль с кузовом типа седан.

Этот...Посилання:http://www.calend.ru/event/5030/

Посилання