Пошук
Анонс подій
Подій не заплановано
Як куп’янчани Різдвяні свята празнували
Як куп’янчани Різдвяні свята празнували

Поділитися новиною:

Як куп’янчани Різдвяні свята празнували

За мотивами етнографічних досліджень Петра Іванова

У 1907 році вийшла друком книга куп’янського етнографа Петра Іванова «Жизнь и поверья крестьян Купянського уезда Харьковской губернии» У ній Петро Васильович описав звичаї та повір’я простого народу. «Годовой круг» за Івановим починався з циклу Різдвяних свят. Як же більше ста років назад куп’янчани Різдвяні свята празнували?

12 грудня (25 грудня за новим стилем) – день святого Спиридона. За народними повір’ями, в цей день сонце повертає на літо, а зима – на мороз. Починаючи з цього дня заможні селяни різали до свята птицю, кололи кабанів, на базарі з’являлася свіжа свинина та ковбаси домашнього приготування.

На Спиридона не можна було нічого робити, тим паче свердлити, а то буде падати з неба усіляка нечисть.

За дванадцятьма днями перед Різдвом судили про погоду 12-ти місяців наступного року: яка погода в кожен із цих днів, починаючи з 13 грудня (26 грудня на н.ст.), така погода буде і в кожному відповідному цим дням місяці, при чому 13 грудня(26 грудня) відповідає січню, 14(27) – лютому і так далі.

Після Спиридона починали готуватися до Різдва. Мили і прибирали в хатах, упорядковували в хлівах, білили, прали, заготовляли дрова і корм для худоби. Адже всі господарські роботи мали закінчитись до настання святвечірнього дня. Навіть сільський реманент (коси, граблі, вила, плуги і т.ін.) складали в стодолах так, аби створилося враження, що й він відпочиває.

24 грудня (6 січня за н.ст.) відзначали Святвечір, називали його ще «Багатий Святвечір», «багата кутя».

У цей день дотримувалися суворого посту: нічого не їли до появи першої зірки; дівчата повинні були поститися, щоб їм знайшлися хороші наречені. У цей день обов’язково варили кутю – ячну чи пшеничну крупу, облиту медом, та узвар – сушені плоди: яблука, груші, вишні, терен, сливи. Коли виймали із печі кутю, то помічали: якщо вона піднялася високо, видніється з горщика – до благополуччя; а якщо осіла, тобто неповен горщик, – до нещастя.

Кутю та узвар ставили на покуті обов’язково на краденому сіні і не голими руками, а в рукавицях. Сіно ж з-під куті віддавали потім вівцям та телятам, щоб краще росли; купали в ньому дітей; клали в гнізда птиці, щоб добре неслася,і, нарешті, набивали ним подушки небіжчикам.

Горщики з кутею та узваром прикривали не покришками, а хлібом або книшем, і, по закінченню святок, цей хліб різали на шматки і давали худобі.

Усі одягалися по-святковому і з появою першої зірки, затінивши лампадку, запалювали свічку, розпускали ладан і, прочитавши звичайні молитви, сідали вечеряти.

Спочатку їли пироги з капустою, картоплею, горохом, квасолею, потім борщ із кислої капусти та пшона, горох, чечевицю і закінчували вечеряти узваром та кутею.

Якщо на Святвечір ішов сніг – ждали хорошого врожаю яблук. Казали, що вони будуть падати з дерев так же часто, як сніжинки.

25 грудня (7 січня за н.ст.) святкували Різдво Христове. З раннього-ранку старці й діти ходили «славити Христа й вершувати». Зайшовши до кімнати, ставали на порозі і співали пісні, читали вірші. За це господарі давали копійку чи дві, або пряник. Хлопці поспішали, бо перші «вершовщики» приймалися усюди, а тим, хто запізнився, нерідко відмовляли, замикаючи перед ними двері. У Куп’янському повіті колядувати ходили не тільки діти, але й дорослі.

На Різдво майже всі члени сім’ї ходили до церкви. Прийшовши з обідні, одразу сідали обідати. Їли спочатку пісні пироги і пісну капусту, потім сало, ковбаси, кутю та узвар. Після обіду всі молилися Богу та йшли відпочивати, а жінка прибирала усе зі столу, знімала стару скатертину, а на столі клала хліб, ставила солонку з сіллю і накривала новою скатертиною.

За народними повір’ями, якщо на перший день Різдва Христового йшов сніг – буде багатий урожай хліба. Різдво вважалося великим святом, працювати в цей день було великим гріхом.

Від надвечір’я Різдва Христового до Богоявлення усі вечори називали святими, а тому протягом цього періоду працювати вечорами – гріх, дозволялося лише драти пір’я для подушок та м’яти прядиво.

31 грудня (13 січня за н.ст.) відзначали День Святої Меланії. На Меланки пекли книші, пироги і варили вареники з сиром, якими переважно і наділяли щедрувальників. Деякі господині, які дотримувалися старих звичаїв, обов’язково різали цього дня на обід чорну курку, «щоб кури гарно неслися».

Вечір під Новий рік називали «щедрий вечір». Із настанням сутінок діти й дорослі дівчата ходили слободою, і, підходячи до вікон кожного дому, кричали: «Дай, Боже, вечір добрий! Чи защедрувати вам?». І, отримавши згоду, співали одну із щедрівок, за що господарі давали їм вареники, пироги, млинці, книші, сало або інші припаси.

Напередодні Нового року парубки й дівчата гадали:

  1. Брали пиріг, виходили з ним за ворота і слухали, в якій стороні загавкають собаки, в той бік дівчина заміж вийде, а парубкові з того боку брати дружину.
  2. Вийшовши за ворота, відзначали, яка із домашніх тварин першою потрапляє на очі і по ній судили про своє майбутнє життя. Якщо, наприклад, зустрічали собаку, то сімейне життя буде незавидним і бідним – буде життя собаче, а якщо трапиться було вівця – життя буде тихе, безбідне.
  3. Питали у зустрічних ім’я – таке ім’я матиме і майбутній чоловік чи дружина.
  4. Клали під подушку гребінь, і, лягаючи спати, говорили: «Суджений-ряджений, розчеши мені голову!»

Це лише деякі способи гадання на майбутнього чоловіка чи дружину. Гадали також і про те, яким буде наступний рік у сільськогосподарському плані, врожайний чи неврожайний, дощовий чи засушливий: клали в один із черевиків господаря шматок хліба, в інший – вуглину, і просили когось із дітей взяти і подати один із черевиків господареві. Черевик із хлібом передвіщав врожай, а черевик із вуглиною – голод.

Ще існувало повір’я, що в ніч під Новий рік рогаті тварини отримують дар слова і між собою розмовляють, тільки розмов цих не можна підслуховувати.

1 січня (14 січня) святкували Новий рік, День Святого Василія. Зранку хлопці-посівальники ходили із хати в хату посипати хлібними зернами і горохом господарів і вітали їх з Новим роком з побажаннями щастя, здоров’я та врожаю. Хлопці брали правою рукою з рукавиці зерна, сипали їх на ікони і на всі боки, примовляючи: «На щастя! На здоров’я! Роди, Боже, жито, пшеницю та всяку пашницю. Будьте здорові, з Новим роком та з Василем». Коли діти переставали ходити з посипанням, господарі збирали усі розсипані зерна і саджали їх у посудину, наповнену піском. Якщо зерна добре проростуть – буде врожай, а якщо погано – буде недостатньо хліба.

Протягом різдвяних святок сміття з дому не виносили, щоб не винести разом з ним і Долі. Його збирали в одне місце на покуті.

Рано-вранці на Новий рік виносили це сміття в садок під дерева і запалювали там, щоб обкурити димом усі плодові дерева, щоб гусені не було.

Існувало повір’я: як проведеш день Нового року, що протягом цього дня будеш робити, так проведеш і цілий рік.

Можна, звичайно, вважати все це старими забобонами. Але звичаї – це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичаї, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю.

Web-адреса: muzey.kupyansk.info/news/id/9151 | Переглядів: 156Дата публікації: 14:58 09.12.2016
Свята сьогодні
День независимости Эстонии Свято: День независимости Эстонии Опис: 24 февраля в Эстонии ежегодно отмечается главный государственный праздник — День независимости Эстонии (эст. Eesti Vabariigi aastapдev), в честь принятия в этот день в 1918 году в Таллине Декларации о независимости страны. Именно эта дата,... Категорія:Праздники ЭстонииПосилання:http://www.calend.ru/holidays/0/0/923/

День флага Мексики Свято: День флага Мексики Опис: День флага в Мексике (Flag Day in Mexico) отмечается в стране ежегодно 24 февраля и является одним из главных национальных праздников. Этот памятный день был учрежден в 1937 году президентом Мексики генералом Ласаро Карденасом (Lбzaro... Категорія:Праздники МексикиПосилання:http://www.calend.ru/holidays/0/0/937/

Великий Велесов день Свято: Великий Велесов день Опис: Великий Велесов день — середина зимы. Вся природа все еще пребывает в ледяном сне. И только одинокий Велес Коровин, наигрывая в свою волшебную дудочку, ходит-бродит по городам и весям, не давая загрустить людям. Злится Марена-зима на Велеса,... Категорія:Праздники славянПосилання:http://www.calend.ru/holidays/0/0/1570/

Тудорица (Тодоровдень) Свято: Тудорица (Тодоровдень) Опис: Тудорица, или Тодоровдень, в Болгарии отмечается в первую субботу после Прощеного воскресения (Сирни заговезни). Праздник посвящен святому великомученику Теодору Тирону (в России имя Теодор, Тодор звучит как Федор). В этот день лошади радуются... Категорія:Праздники БолгарииПосилання:http://www.calend.ru/holidays/0/0/1294/

День начала войны за независимость Кубы Свято: День начала войны за независимость Кубы Опис: 24 февраля — памятная дата для кубинского народа — День начала войны за независимость Кубы. После окончания Десятилетней войны (первой из трех войн за независимость Кубы от Испании, длившейся с 1868 по 1878 год) народ Кубы пребывал в состоянии... Категорія:Праздники КубыПосилання:http://www.calend.ru/holidays/0/0/1749/

Международный фестиваль кубинских сигар Свято: Международный фестиваль кубинских сигар Опис: В конце февраля в Гаване открывается ежегодный Международный фестиваль кубинских сигар (Habanos Cigar Festival) - важнейшее событие в жизни ценителей и курильщиков сигар! Обычно в нем участвуют более 1000 производителей, экспортеров, коллекционеров... Категорія:Праздники КубыПосилання:http://www.calend.ru/holidays/0/0/1682/

Цей день в історії
24 февраля 1938 - Bыпущена первая в мире зубная щетка с искусственным синтетическим волокном Подія: 24 февраля 1938 - Bыпущена первая в мире зубная щетка с искусственным синтетическим волокном Опис: Приспособления, подобные зубной щетке, использовали еще народы Азии, Африки, Южной Америки в 4–3 веках до нашей эры. Древние римляне пользовались для чистки зубов специальными мазями и деревянными палочками, а также порошками, изготовленными из...Посилання:http://www.calend.ru/event/5924/

24 февраля 1852 - Гоголь сжег второй том «Мертвых душ» Подія: 24 февраля 1852 - Гоголь сжег второй том «Мертвых душ» Опис: Последние четыре года своей жизни Гоголь прожил в Москве, в доме на Никитском бульваре. Именно там, по преданию, он сжег второй том «Мертвых душ». Дом принадлежал графу А.П. Толстому, который приютил у себя вечно неустроенного и одинокого писателя и...Посилання:http://www.calend.ru/event/5884/

24 февраля 1973 - В телеэфир впервые вышла передача «Очевидное — невероятное» Подія: 24 февраля 1973 - В телеэфир впервые вышла передача «Очевидное — невероятное» Опис: В 1973 году Сергей Капица, сын Нобелевского лауреата Петра Капицы, опубликовал собрание вступительных слов и предисловий к основным научным работам. Собрание содержит более ста статей. Они послужили фундаментом научно-популярных программ «Очевидное...Посилання:http://www.calend.ru/event/4728/

24 февраля 1582 - Папа Римский Григорий XIII издал буллу о переходе на григорианский календарь Подія: 24 февраля 1582 - Папа Римский Григорий XIII издал буллу о переходе на григорианский календарь Опис: 24 февраля 1582 года Папа Римский Григорий XIII издал буллу о переходе на новый, астрономически более верный календарь, который стали именовать «григорианским» в отличие от прежнего, «юлианского», введенного еще в 45 году до нашей эры Юлием Цезарем....Посилання:http://www.calend.ru/event/5929/

24 февраля 1466 - В Бельгии состоялась первая из известных лотерей Подія: 24 февраля 1466 - В Бельгии состоялась первая из известных лотерей Опис: По мнению историков и лингвистов, слово «лотерея» произошло от франкского «hlot», что значит «жребий». Потом оно сократилось и превратилось в английское «lot», что значит «доля».

Специальные кости для бросания жребия находили еще в...Посилання:http://www.calend.ru/event/5925/

Посилання