Пошук
Анонс подій
Подій не заплановано
Як куп’янчани Різдвяні свята празнували
Як куп’янчани Різдвяні свята празнували

Як куп’янчани Різдвяні свята празнували

За мотивами етнографічних досліджень Петра Іванова

У 1907 році вийшла друком книга куп’янського етнографа Петра Іванова «Жизнь и поверья крестьян Купянського уезда Харьковской губернии» У ній Петро Васильович описав звичаї та повір’я простого народу. «Годовой круг» за Івановим починався з циклу Різдвяних свят. Як же більше ста років назад куп’янчани Різдвяні свята празнували?

12 грудня (25 грудня за новим стилем) – день святого Спиридона. За народними повір’ями, в цей день сонце повертає на літо, а зима – на мороз. Починаючи з цього дня заможні селяни різали до свята птицю, кололи кабанів, на базарі з’являлася свіжа свинина та ковбаси домашнього приготування.

На Спиридона не можна було нічого робити, тим паче свердлити, а то буде падати з неба усіляка нечисть.

За дванадцятьма днями перед Різдвом судили про погоду 12-ти місяців наступного року: яка погода в кожен із цих днів, починаючи з 13 грудня (26 грудня на н.ст.), така погода буде і в кожному відповідному цим дням місяці, при чому 13 грудня(26 грудня) відповідає січню, 14(27) – лютому і так далі.

Після Спиридона починали готуватися до Різдва. Мили і прибирали в хатах, упорядковували в хлівах, білили, прали, заготовляли дрова і корм для худоби. Адже всі господарські роботи мали закінчитись до настання святвечірнього дня. Навіть сільський реманент (коси, граблі, вила, плуги і т.ін.) складали в стодолах так, аби створилося враження, що й він відпочиває.

24 грудня (6 січня за н.ст.) відзначали Святвечір, називали його ще «Багатий Святвечір», «багата кутя».

У цей день дотримувалися суворого посту: нічого не їли до появи першої зірки; дівчата повинні були поститися, щоб їм знайшлися хороші наречені. У цей день обов’язково варили кутю – ячну чи пшеничну крупу, облиту медом, та узвар – сушені плоди: яблука, груші, вишні, терен, сливи. Коли виймали із печі кутю, то помічали: якщо вона піднялася високо, видніється з горщика – до благополуччя; а якщо осіла, тобто неповен горщик, – до нещастя.

Кутю та узвар ставили на покуті обов’язково на краденому сіні і не голими руками, а в рукавицях. Сіно ж з-під куті віддавали потім вівцям та телятам, щоб краще росли; купали в ньому дітей; клали в гнізда птиці, щоб добре неслася,і, нарешті, набивали ним подушки небіжчикам.

Горщики з кутею та узваром прикривали не покришками, а хлібом або книшем, і, по закінченню святок, цей хліб різали на шматки і давали худобі.

Усі одягалися по-святковому і з появою першої зірки, затінивши лампадку, запалювали свічку, розпускали ладан і, прочитавши звичайні молитви, сідали вечеряти.

Спочатку їли пироги з капустою, картоплею, горохом, квасолею, потім борщ із кислої капусти та пшона, горох, чечевицю і закінчували вечеряти узваром та кутею.

Якщо на Святвечір ішов сніг – ждали хорошого врожаю яблук. Казали, що вони будуть падати з дерев так же часто, як сніжинки.

25 грудня (7 січня за н.ст.) святкували Різдво Христове. З раннього-ранку старці й діти ходили «славити Христа й вершувати». Зайшовши до кімнати, ставали на порозі і співали пісні, читали вірші. За це господарі давали копійку чи дві, або пряник. Хлопці поспішали, бо перші «вершовщики» приймалися усюди, а тим, хто запізнився, нерідко відмовляли, замикаючи перед ними двері. У Куп’янському повіті колядувати ходили не тільки діти, але й дорослі.

На Різдво майже всі члени сім’ї ходили до церкви. Прийшовши з обідні, одразу сідали обідати. Їли спочатку пісні пироги і пісну капусту, потім сало, ковбаси, кутю та узвар. Після обіду всі молилися Богу та йшли відпочивати, а жінка прибирала усе зі столу, знімала стару скатертину, а на столі клала хліб, ставила солонку з сіллю і накривала новою скатертиною.

За народними повір’ями, якщо на перший день Різдва Христового йшов сніг – буде багатий урожай хліба. Різдво вважалося великим святом, працювати в цей день було великим гріхом.

Від надвечір’я Різдва Христового до Богоявлення усі вечори називали святими, а тому протягом цього періоду працювати вечорами – гріх, дозволялося лише драти пір’я для подушок та м’яти прядиво.

31 грудня (13 січня за н.ст.) відзначали День Святої Меланії. На Меланки пекли книші, пироги і варили вареники з сиром, якими переважно і наділяли щедрувальників. Деякі господині, які дотримувалися старих звичаїв, обов’язково різали цього дня на обід чорну курку, «щоб кури гарно неслися».

Вечір під Новий рік називали «щедрий вечір». Із настанням сутінок діти й дорослі дівчата ходили слободою, і, підходячи до вікон кожного дому, кричали: «Дай, Боже, вечір добрий! Чи защедрувати вам?». І, отримавши згоду, співали одну із щедрівок, за що господарі давали їм вареники, пироги, млинці, книші, сало або інші припаси.

Напередодні Нового року парубки й дівчата гадали:

  1. Брали пиріг, виходили з ним за ворота і слухали, в якій стороні загавкають собаки, в той бік дівчина заміж вийде, а парубкові з того боку брати дружину.
  2. Вийшовши за ворота, відзначали, яка із домашніх тварин першою потрапляє на очі і по ній судили про своє майбутнє життя. Якщо, наприклад, зустрічали собаку, то сімейне життя буде незавидним і бідним – буде життя собаче, а якщо трапиться було вівця – життя буде тихе, безбідне.
  3. Питали у зустрічних ім’я – таке ім’я матиме і майбутній чоловік чи дружина.
  4. Клали під подушку гребінь, і, лягаючи спати, говорили: «Суджений-ряджений, розчеши мені голову!»

Це лише деякі способи гадання на майбутнього чоловіка чи дружину. Гадали також і про те, яким буде наступний рік у сільськогосподарському плані, врожайний чи неврожайний, дощовий чи засушливий: клали в один із черевиків господаря шматок хліба, в інший – вуглину, і просили когось із дітей взяти і подати один із черевиків господареві. Черевик із хлібом передвіщав врожай, а черевик із вуглиною – голод.

Ще існувало повір’я, що в ніч під Новий рік рогаті тварини отримують дар слова і між собою розмовляють, тільки розмов цих не можна підслуховувати.

1 січня (14 січня) святкували Новий рік, День Святого Василія. Зранку хлопці-посівальники ходили із хати в хату посипати хлібними зернами і горохом господарів і вітали їх з Новим роком з побажаннями щастя, здоров’я та врожаю. Хлопці брали правою рукою з рукавиці зерна, сипали їх на ікони і на всі боки, примовляючи: «На щастя! На здоров’я! Роди, Боже, жито, пшеницю та всяку пашницю. Будьте здорові, з Новим роком та з Василем». Коли діти переставали ходити з посипанням, господарі збирали усі розсипані зерна і саджали їх у посудину, наповнену піском. Якщо зерна добре проростуть – буде врожай, а якщо погано – буде недостатньо хліба.

Протягом різдвяних святок сміття з дому не виносили, щоб не винести разом з ним і Долі. Його збирали в одне місце на покуті.

Рано-вранці на Новий рік виносили це сміття в садок під дерева і запалювали там, щоб обкурити димом усі плодові дерева, щоб гусені не було.

Існувало повір’я: як проведеш день Нового року, що протягом цього дня будеш робити, так проведеш і цілий рік.

Можна, звичайно, вважати все це старими забобонами. Але звичаї – це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичаї, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю.

Web-адреса: muzey.kupyansk.info/news/id/9151 | Переглядів: 106Дата публікації: 14:58 09.12.2016
Свята сьогодні
День кадастрового инженера в России Свято: День кадастрового инженера в России Опис: Ежегодно 24 июля, начиная с 2008 года, в нашей стране свой профессиональный праздник – День кадастрового инженера – отмечают все исполнители кадастровых работ. Дата для праздника была выбрана в связи с тем, что 24 июля 2007 года был принят... Категорія:Профессиональные праздникиПосилання:http://www.calend.ru/holidays/0/0/3249/

День памяти святой равноапостольной княгини Ольги Свято: День памяти святой равноапостольной княгини Ольги Опис: Святая равноапостольная великая княгиня Ольга, во святом крещении Елена, происходила из рода Гостомысла, по совету которого призваны были варяги княжить в Новгороде, родилась в Псковской земле, в селе Выбуты, в языческой семье из династии князей... Категорія:Православные праздникиПосилання:http://www.calend.ru/holidays/0/0/1421/

День Симона Боливара — Освободителя в Эквадоре Свято: День Симона Боливара — Освободителя в Эквадоре Опис: В Эквадоре всем известно имя Симона Боливара (исп. Simуn Bolivar, 1783-1830) — Освободителя. Под его предводительством повстанцы разгромили испанские войска в Новой Гренаде — нынешней Колумбии и в Венесуэле. Освободителем (El Libertador) он... Категорія:Праздники ЭквадораПосилання:http://www.calend.ru/holidays/0/0/2398/

Цей день в історії
23 июля 1994 - Вступил в силу федеральный закон «О Конституционном Суде Российской Федерации» Подія: 23 июля 1994 - Вступил в силу федеральный закон «О Конституционном Суде Российской Федерации» Опис: 21 сентября 1993 года вышел Указ Президента РФ Бориса Ельцина «О поэтапной конституционной реформе в Российской Федерации», в котором Конституционному Суду было предложено не проводить заседаний. Одновременно была прервана деятельность Съезда...Посилання:http://www.calend.ru/event/2445/

23 июля 1881 - В Льеже учреждена Международная федерация гимнастики (FIG) Подія: 23 июля 1881 - В Льеже учреждена Международная федерация гимнастики (FIG) Опис: 23 июля 1881 года в бельгийском городе Льеже была учреждена Международная федерация гимнастики – FIG (от французского – Federation Internationale de Gymnastique), старейшая в мире спортивная организация.

Лишь спустя 11 лет были...Посилання:http://www.calend.ru/event/2457/

23 июля 1774 - Крестьянская армия Емельяна Пугачева взяла Казань Подія: 23 июля 1774 - Крестьянская армия Емельяна Пугачева взяла Казань Опис: (12) 23 июля 1774 года двадцатитысячная армия Емельяна Пугачева ворвалась в Казань и учинила там массовую резню и погромы. На следующий день повстанцы были выбиты из города царскими войсками под командованием полковника Ивана Михельсона (1755–1807)....Посилання:http://www.calend.ru/event/2451/

23 июля 1985 - Заступил на боевое дежурство первый полк межконтинентальных баллистических ракет «Тополь» Подія: 23 июля 1985 - Заступил на боевое дежурство первый полк межконтинентальных баллистических ракет «Тополь» Опис: Первый полк межконтинентальных баллистических ракет «Тополь» заступил на боевое дежурство 23 июля 1985 года под Йошкар-Олой на месте дислокации ракет РТ-2П.

Ввод в строй этого полка стало настоящим событием. На следующем этапе, в...Посилання:http://www.calend.ru/event/2442/

23 июля 1952 - В Египте произошел военный переворот Подія: 23 июля 1952 - В Египте произошел военный переворот Опис: К середине 20 столетия Египет созрел для революции. Египетский национализм страдал от поражения в Палестине и от провалившейся попытки избавиться от британцев. Вина за неудачи египетских войск во время войны с Израилем была возложена на...Посилання:http://www.calend.ru/event/2458/

Посилання