Біль мій, Афганістан

Афганська війна тривала з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року - 3340 днів (дев’ять років, один місяць, дев’ятнадцять днів).

Виведення радянських військ з Афганістану почалося 15 травня 1988 року, відповідно до укладених у квітні 1988 року Женевських угод про політичне врегулювання становища навколо ДРА. Радянський Союз зобов'язався вивести свій контингент в дев'ятимісячний термін, тобто до 15 лютого наступного року.

За повідомленнями, в перші три місяці Афганістан покинули 50 183 військовослужбовців. Ще 50 100 осіб повернулися в СРСР у період з 15 серпня 1988 по 15 лютого 1989 року.

15 лютого 1989 року генерал-лейтенант Борис Громов, згідно з офіційною версією, став останнім радянським військовослужбовцем, який переступив по Мосту Дружби кордон двох країн. Насправді на території Афганістану залишалися як радянські військовослужбовці, що потрапили в полон до душманів, так і підрозділи прикордонників, що прикривали виведення військ та повернулися на територію СРСР лише в другій половині дня 15 лютого. Прикордонні війська КДБ СРСР виконували завдання з охорони радянсько-афганського кордону окремими підрозділами на території Афганістану до квітня 1989 року.

Кожен четвертий із майже 600 тисяч військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані, — наші співвітчизники, і кожний четвертий із тих, хто не повернувся з Афганістану, — українець.

         Зараз в Україні — понад 150 тисяч ветеранів афганської війни. Через горнило Афганської війни пройшло 326 воїнів – уродженців Куп’янщини. З них дев’ятеро не повернулося до батьківських осель:

Дьомкін Віктор Петрович.

Знова Віктор Олександрович.

Ківшар Микола Миколайович.

Кривич Володимир Володимирович.

Мінц Віктор Миколайович.

Назаренко Леонід Миколайович.

Реуцький Олексій Анатолійович.

Тараканков Олег Валерійович.

Ходак Юрій Валентинович.

         На честь дев’яти загиблих воїнів–афганців, життя яких пов’язане з Куп’янщиною і було перерване Афганською війною, в центральному сквері Куп’янська встановлено пам’ятний знак (автор проекту – І.В.Величко). Біля меморіального комплексу по пр.Конституції (вул.Леніна), 44-46 встановлено Пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам, а у сквері-бульварі смт.Ківшарівка - Пам’ятник воїнам-афганцям.

         Для вирішення питань, пов’язаних із задоволенням потреб воїнів – інтернаціоналістів, які воювали в Афганістані, та їх сімей у 1986 році була створена рада ветеранів Афганістану. Її першим головою був обраний Віктор Удовик – кавалер ордену Червоної Зірки, нагороджений медаллю «За відвагу». Сьогодні її очолює Михайло Папуцин.

Ця війна зламала життя багатьом молодим хлопцям. Незважаючи ні на що, вони чесно виконували свій громадянський обов’язок, залишалися вірними присязі до кінця.

15 лютого ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих, вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах.